На початку двадцятого століття, єдиних розмірів для ділових паперів та документації в Європі не існувало. Кожна паперова фабрика випускала папір свого власного формату.
Пропорції прямокутного аркуша також вибиралися різними. «Золотий» 1:1,618, який так любили архітектори та живописці Відродження, виявився зовсім не відповідним в поліграфії та книговидавництві. При складанні такого листа вдвічі, розмір сторінки ставав негарним і незручним для роботи. Доктор наук Вальтер Портсманн (Walter Porstmann), німецький інженер, математик і теоретик стандартизації в промисловості, запропонував стандартизувати розміри паперу, взявши за основу лист зі співвідношенням сторін 1:1,4142 і площею в один квадратний метр.Посилання на інформацію Формат А4
Співвідношення його сторін, як одиниця до квадратного кореня з двох, при складанні навпіл давала прямокутник з тим же співвідношенням. Інакше кажучи, він був подібний первісному. Проект Комітету з Виробничих стандартів Німеччини був опублікований 18 серпня 1922 року. Вихідний формат отримав позначення А0. Результати складання його вдвічі - відповідно A1, A2 і т.д. Таким чином, формат А4 - це 1/16 частина великого аркуша формату A0. Цікаво, що аркуш паперу формату А4 (210 х 297) не можна скласти навпіл більше ніж 7 разів.
Немає коментарів:
Дописати коментар